Корупція – одна з основних проблем України. Незважаючи на те, що Верховна Рада України тричі приймала профільні закони (у 1995, 2009 і 2014 роках) щодо боротьби з корупцією, це фактично не зменшило поширення корупційних практик.

Високий рівень корупції є негативом не тільки через хабарництво, а через те, що корупція гальмує економічний розвиток, руйнує демократію та викривлює суспільні цінності. Від того, наскільки ефективно Україна зможе боротись з корупцією залежить подальший розвиток нашої країни, її майбутнє та успіх.

Загальна ситуація

Джерело: http://ti-ukraine.org/http://www.transparency.org/cpi2015

Порівняти сприйняття корупції в Україні з іншими країнами світу можна тут: http://www.transparency.org/cpi2015

Згідно досліджень Київського міжнародного інституту соціології близько у 2015 році 65,5% респондентів щороку стикаються із проявами корупції з позиції учасника або спостерігача.

Найчастіше із проханнями про неофіційну плату стикаються люди під час звернення до державних медичних закладів (69% тих, хто звертався), у загальноосвітніх школах (63,6%), під час контактів з міліцією (50,7%), у вищих навчальних закладах (48,7%), під час отримання дозволів в органах влади (44,1%), під час контактів з ДАІ (42,7%).

Рівень поширеності використання особистих зв’язків як «м’якої» форми корупції традиційно стоїть між вимаганням і добровільним хабарництвом. Найчастіше люди вдаються до використання особистих зв’язків для влаштування на роботу до державної установи (32,7%), у сфері регламентації підприємницької діяльності (26,1%), для отримання різних дозволів в органах влади (23,1%), під час звернень щодо реєстрації або приватизації об’єктів нерухомості (21,3%), в аспектах приватизації, володіння та користування землею (20,2%), а також у разі звернення щодо отримання державного житла (20,1%).

Загальні звіти Київського міжнародного інституту соціології