Громадська правозахисна організація «Права людини» в рамках проекту «Протидія застосуванню корупційних схем у державних закупівлях в Київській області», який реалізується за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, розпочинає публікацію циклу матеріалів «Право на прозорість: український шлях до чесних закупівель», який присвячений реформі державних закупівель. З них ви дізнаєтесь:
- Що таке державні/публічні закупівлі, хто і для чого їх здійснює, та за який кошт?
- Закон «Про публічні закупівлі»: що він змінює?
- Що таке система електронних закупівель ProZorro, як вона виникла, і які цілі стоять перед нею?
- Які основні права постачальників і громадян України можуть бути порушені під час публічних закупівель?
- Як постачальнику захистити свої права при проведенні публічних тендерів?
- Що робити громадському активісту, який хоче моніторити публічні кошти на закупівлях?
До вашої уваги пропонуємо перший матеріал циклу
«Що таке державні/публічні закупівлі?»
Порівняно загальноприйнятим є наступне визначення державних/публічних закупівель: «державна закупівля» — придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти».
Тим не менш, існує відмінне смислове значення у термінах «державна» і «публічна» закупівля. Коли говорять про державні закупівлі зазвичай розуміють наступне:
- закупівля здійснюється державою, або її відокремленим підрозділом;
- оплачується за кошт держави;
- здійснюється в інтересах держави та органу, який здійснює закупівлю;
- держава сама контролює процес закупівель.
Дещо інша інтерпретація «публічних закупівель». Коли ми говоримо про публічні закупівлі, то маємо на увазі наступні аспекти:
- закупівлю здійснює орган публічної адміністрації;
- купівля товарів і послуг здійснюється за кошти платників податків;
- закупівля здійснюється в інтересах громадян: задля надання якісних послуг органом публічної адміністрації чи державним підприємством;
- громадяни можуть брати участь у контролі здійснення публічної закупівлі.
В подальшому, коли ми використовуємо термін «державні закупівлі» - ми маємо на увазі ті закупівлі, які здійснювались в Україні до сьогоднішньої реформи. В той же час, коли ми говоримо про «публічні закупівлі», то мова йде про відкриті і публічні тендери, які повинні стати реальністю після реформи.
Відмінність між державними і публічними закупівлями є на світоглядному рівні, а також щодо сприйняття ролі і завдання держави. В суспільствах розвиненої (сталої) демократії аксіомою прийнято твердження: «державних» грошей не існує, існують лише кошти платників податків. Саме такою є і позиція ГПО «Права людини». Право будь-якого громадянина України – знати на що витрачаються кошти, які він сплачує у вигляді податків і бути впевненим, що вони використовуються максимально ефективно і з користю для нього самого і для суспільства загалом.
Хто є покупцем в публічних закупівлях?
Закон визначає наступний перелік публічних закупівельників:
- органи державної влади;
- органи місцевого самоврядування;
- органи соціального страхування;
- юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
- До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50%, або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав;
Хто є (може бути) продавцем в публічних закупівлях?
- Продавати свої товари і послуги державі може велика когорта осіб. Закон вистачає коло закупівельників наступним чином:
- «фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, які надали тендерну пропозицію;
- юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Отже, що потрібно знати кожному свідомому громадянину:
- Є два світоглядні підходи для означення державних і публічних закупівель. Якщо перший передбачає закупівлю товарів і послуг для потреб держави, то другий говорить про те, що закупівлі здійснюються органами публічної адміністрації в інтересах і за кошти платників податків.
- Сьогоднішня реформа має на меті перетворити власне «державні закупівлі» у «публічні закупівлі».
- Якщо ви можете продати державі якісний відповідний товар чи послугу за прийнятною ціною – ви можете взяти участь у тендері і поборотись за це право з іншими учасниками.
Віталій Дроботун, Голова правління ГПО «Права людини»
 
                       
  
  АнтиКорупційна Платформа ГПО "Права людини" створенa завдяки підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов`язково збігаються з позицією Державного Департаменту США.
АнтиКорупційна Платформа ГПО "Права людини" створенa завдяки підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США. Точки зору, висновки або рекомендації відображають позиції авторів і не обов`язково збігаються з позицією Державного Департаменту США.