1. Загальноукраїнський контекст

З 01 квітня 2016 року вступив в дію новий закон «Про публічні закупівлі», який регламентує здійснення закупівель державними органами за кошти платників податків. Сьогодні перехід на електронні тендери є обов’язковим для центральних органів виконавчої влади та замовників що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання (монополістів).

Органи місцевої влади зобов’язані перейти на електронні закупівлі з 01 серпня 2016 року, однак можуть здійснити це і раніше, якщо виявлять таке бажання.

З вступом в дію нового закону вводиться кілька нововведень:

1. Поширення системи електронних закупівель ProZorro по всій території України.
2. Мінімальна вартість закупівлі для обов'язкового проведення тендера підвищується зі 100 тис. грн. до 200 тис. грн. (товари та послуги), з 1 млн. грн. до 1,5 млн. грн. (роботи).
3. Учасникам тендерних процедур більше не потрібно подавати інформацію та довідки, які перебувають у відкритих реєстрах.
4. Запроваджується електронний аукціон, який проводиться в три етапи врежимі реального часу.
5. Наявність і відповідність документів перевіряються органами казначейства та банками шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
6. Результати тендерів стають відкритими на сайті для всіх бажаючих. З'являється можливість моніторингу через спеціальний інструмент на сайті.
7. Втрачає чинність Закон України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", адже його норми було включено до Закону "Про публічні закупівлі".
8. З'являється електронна система оскарження результатів закупівлі.

Таблиця No1. Cтан публічних закупівель через систему Prozorroу березні-квітні 2016 року.

(Всі дані розраховані станом на 19.05.2016 року. Враховані закупівлі що завершились, де триває кваліфікація переможця або ж закінчився розгляд заявок.)

Як бачимо з таблиці, кількість тендерів у квітні є суттєво меншою ніж у березні. Тим не менш, скоріш за все, дане явище носить сезонний характер. Економія при здійсненні закупівель, як не дивно, стала вищою майже на 2%. Це великий показник, оскільки при збільшенні економії на такий відсоток дозволяє додатково економити по 20 мільйонів гривень з кожного витраченого на закупівлі мільярда.

Надалі розглянемо наскільки картина публічних закупівель по Київській області дублює чи відрізняється від стану справ по Україні загалом.

Потрібно зауважити, що всі наведені дані не є остаточними, оскільки також враховуються тендери, які ще не завершені («кваліфікація переможців» і «пропозиції розглянуто»). У зв’язку з тим що період кваліфікації переможця може бути достатньо тривалим і не завжди закінчуватись успішно). Також інформація про проведення допорогових закупівель не через систему електронних торгів, може публікуватись на порталі дещо згодом, що змінюватиме загальну картину.

2. Стан публічних закупівель у квітні 2016 року в Київській області (за винятком м. Києва)

Впродовж квітня системою Prozorroу Київській області переважно користувались ті ж закупівельники, які і використовували її в березні. Планова сума закупівель впродовж місяця склала 23,8 мільйона гривень, що є в два з половиною рази більшою сумою ніж місяць тому.

Тим не менше, впровадження реформи закупівель стикнулось з кількома суттєвими проблемами, які можуть суттєво її загальмувати, апри негативному розвитку подій взагалі звести нанівець.

Загрози

1. Зменшення конкуренції
2. Зменшення відносної економії коштів

Ці дві загрози потрібно розглядати в комплексі. Зменшення конкуренції призводить до зменшення економії публічних коштів, а зменшення економії ставить під сумнів ефективність впровадження самої реформи. Однак, потрібно розуміти, що показник збільшення чи зменшення конкуренції є більш важливим аніж економії. Зменшити планову суму закупівлі можна і при застосуванні корупційних схем, спершузаклавши неоправдану високу вартість, а при торгах зменшити її (але все одно залишивши завищеною). В той час, при реальній конкуренції корупційні загрози суттєво зменшуються, оскільки контроль над закупівлями здійснюють велика кількість всупереч зацікавлених суб’єктів, що сприяє їх більшій чесності.

Отож, можемо бачити наступну картину стану публічних закупівель у Київській області (всі дані отримані з платформи QlikSense моніторингу державних витрат на сайті bi.prozorro.org).

Враховано лише результативні закупівлі, а наведені дані, як ми вже говорили раніше, можуть коригуватись:

Таблиця No2. Порівняння основних маркерів публічних закупівель в Київській області через систему ProZorroу лютому і березні 2016 року

*Враховано квітневі закупівлі, які завершились, де триває кваліфікація переможця, або ж закінчився розгляд заявок станом на 19.05.2016. Відмінені закупівліне враховувалися.

Зміна планової суми тендерів та організаторів електронних торгів можна спостерігати на графіку No1:

Чим більша кількість тендерів, а також сума закупівель, тим більше потрібно залучати бізнес до участі в них. Для забезпечення належного рівня конкуренції потрібно збільшувати залучення підприємців прямо пропорційно, а то й більш активно.

Інший важливий аспект –збільшення кількості тендерів в системі (навіть за умови відкритості всієї інформації та ефективного моніторингового інструменту, як це реалізовано в ProZorro)викликає потребу в більш активному відслідковуванні потенційно корупціогенних тендерів, які при великому масиві інформації легше приховати. В той же час, збільшення інформації в системі дозволить МЕРТ виробити чітку статистичну методологію моніторингу тендерів, яка автоматично сигналізуватиме про проблеми. В міністерстві переконують, що вже займаються вдосконаленням системи ризик-менеджменту.

В той же час, рівень економії публічних коштів в абсолютних і відносних показниках можемо спостерігатина графіку No2:

Залучення бізнесу

Поки що, ступінь залучення бізнесу до процесу закупівель йде зі скрипом. Так, у Київській області показники конкуренції впродовж травня були значно нижчими ніж в березні та лютому: частка закупівель з одним постачальником зросла, в той час як з великою кількістю (4+) суттєво зменшилась.

Як ми вже зазначали в попередньому звіті конкуренція відіграє особливо велику роль оскільки:

1. Збільшення конкуренції здешевить товари і послуги, які купує держава та забезпечить отримання більш високої якості за таку ж, або меншу ціну.
2. Залучення більшої кількості учасників до участі в тендерах створить середовище, яке саморегулюватиметься. Це означає що учасники торгів будуть зацікавлені у контролі закупівельника і самостійно контролюватимуть процеси публічних закупівель.

Таблиця 2. Ступінь залучення бізнесу до торгів (квітень2016)*

*Враховано березневі закупівлі які завершились, де триває кваліфікація переможця, або ж закінчився розгляд заявок станом на 11.04.2016. Відмінені закупівлі не враховувалися.

Що купують?

Впродовж березня державні закупівельники найчастіше оголошували торги на будівельні роботи, придбання комп’ютерної техніки, закупівлю конструкцій та продуктів харчування. В той же час, показники економії були найвищими при закупівлі одягу та взуття, меблівта промислової техніки.

Таблиця No4. Найбільш поширені групи товарів і послуг, які закуповують владні органи у Київській області

Найбільш вартісним тендером проведеним в області через систему електронних аукціонів за цей час була закупівля спеціального мулососного автомобіля комунальним підприємством «Ірпіньводоканал». В результаті торгів сума закупівлі знизилась з 2,3 млн. гривень до 2,05 млн. В той же час це не рекордна економія. Зменшення планової суми після проведення аукціонів інколи зменшувались фактично вдвічі.

Апробовані корупційні схеми

Основним корупційним зловживанням залишаються дискримінаційні умови тендерів. Також існують зловживання під час періоду кваліфікації переможця. Іншими словами –корупційним виступає людський фактор, а не технічні недоліки системи. Саме на цьому потрібно зосередити свою увагу.

МЕРТ стверджує, що постійно шукає потенційно корупційні тендери і намагається протидіяти системності їх появи. Олександр Стародубцев, голова департаменту публічних закупівель МЕРТ озвучив основні пріоритети роботи команди Міністерства по етапах виконання (детальніше):

• Перший етап -це визначення методики ризик-менеджменту. Команда ProZorro розробила близько 60 факторів ризику, і кожна закупівля автоматичновідслідковуєтьсяна предмет наявності корупційних ризиків. Один з факторів -кількість учасників в тендері. Найближчим часом на сайті prozorro.gov.ua в розділі "Моніторинг" буде публікуватися рейтинг конкурентності тендерів за тиждень (торги з максимальним і мінімальним кількістю учасників).
• Другий етап -цивільні активісти проводять детальний аналіз закупівель, які були визначені,як потенційно корупційні. "Справа ця непроста. Потрібно непогано розбиратися в тендерах і вміти відрізнити відверту"зраду"від дійсно спірної ситуації. Томув першу чергу цим займаються ГО, які добре зарекомендували себе в цій галузі.
• Третій етап полягаєв оскарженні тендерів, за якими є обґрунтовані ризики, і тиску на недобросовісних замовників. ГО одночасно пишуть замовнику і профільному мініструз проханням звернути увагу на конкретну процедуру закупівлі, а також,паралельно,звертаються в Держфінінспекцію, яка повинна боротися з цим на державному рівні.

Висновки й прогнози

• Рівень економії публічних коштах на закупівлях у Київській області є порівняно високим. У абсолютних цифрах, за квітень він становив більше 3,5 млн. гривень. Однак, показники відносної економії зменшуються. За два місяці вони впали з 27,7% до 15%.
• Ринок електронних закупівель у Київській області (за винятком Києва) вже досяг еквіваленту 1 млн. доларів щомісячно і продовжуватиме зростання.
• Впродовж травня, скоріш за все, продовжиться зменшення конкуренції. Цьому сприятиме збільшення кількості тендерів та планових сум, яке буде швидшим ніж прихід нових постачальників.
• В загальноукраїнському контексті планова сума закупівель виросте у рази, а то й десятки разів. Центральні закупівельники будуть змушені здійснювати всі над порогові закупівлі через електронну систему, тому сума коштів буде значною. У квітні зростання не було таким відчутнім, оскільки замовники тільки адаптувались до нової системи, але з травня вона запрацює повним ходом.

Вкладення:

Monitoryng-April-2016.pdf

[Моніторинговий звіт щодо впровадження реформи державних закупівель у Київській області №2 (квітень-2016)]

664 Кб