Тендери у Київській області

Де в Київській області не ProZorro?

 

Перевага ProZorro полягає у відкритості інформації та наявності модуля аналітики, що дозволяє систематично моніторити “зраду” та сигналізувати про неї відповідним органам. Розглянемо детальніше процес переходу на ProZorro у містах обласного значення Київської області

       Новий закон, який регламентує закупівлі за кошти платників податків діє вже більше двох місяців. З 01 квітня на систему електронних торгів ProZorro для здійснення понадпорогових закупівель перейшли центральні органи виконавчої влади, а також підприємства (державні чи комунальні) що здійснюють господарювання в окремих сферах економічної діяльності (монополісти).

Органи місцевої влади не зобов’язані здійснювати власні закупівлі через електронну систему аж до 01 серпня (так само як і закупівельники не зобов’язані проводити там допорогові закупівлі, окрім випадків, якщо таке рішення приймає уповноважений орган). Тим не менш, перехід на ProZorro раніше кінцевого терміну можна вважати суттєвим плюсом, оскільки в такому випадку можливість зловживань суттєво зменшується.

Система ProZorro не може повністю викорінити корупцію, але й така мета не стоїть перед нею. Більшість зловживань під час здійснення публічних закупівель стаються внаслідок “людського фактору” та бажання поживитись за чужий кошт.

Перевага ProZorro полягає у відкритості інформації та наявності модуля аналітики, що дозволяє систематично моніторити “зраду” та сигналізувати про неї відповідним органам. Розглянемо детальніше процес переходу на ProZorro у містах обласного значення Київської області

Лідери та аутсайдери

ГПО “Права людини” проаналізувала стан переходу на електронну систему закупівельників у містах Київської області. Проаналізовано 12 міст обласного значення. З них 10, з початку 2016 року, мають хоча б декілька проведених закупівель. Однак є і аутсайдери. Це міста Буча та Ржищів. З початку року вони не провели жодного тендеру в системі. Тим не менш, закупівлі для Бучі здійснювались - однак закупівельники були розміщені в інших містах, однак здійснювали закупівлі для об’єктів, які знаходяться в цьому місті. Мало закупівель і в Березані - лише 2.

Якщо враховувати лише завершені закупівлі, то їх планова сума складала 28,4 млн. гривень. З неї вдалось зекономити майже 5,4 млн. гривень. Відповідно, загальний об’єм витрачених коштів становив близько 23 млн. гривень.

Безперечними лідерами із закупівель стали міста Бориспіль та Ірпінь. Перше - внаслідок розміщення на території міста міжнародного аеропорту, який активно закуповує товари і послуги, а Ірпінь - через розміщення в місті закладів охорони здоров’я, які є під управлінням Київської обласної державної адміністрації. Однак, варто виокремити, що з місцевих замовників у Борисполі активно користуються новою системою КПТМ “Бориспільтепломережа”, КП “Бориспільська центральна аптека №24” та управління освіти і науки бориспільської міської ради.

Таблиця 1. Кількість тендерів у містах обласного значення Київської області (01.01.2016 - 31.05.2016)[1]

Економія при публічних закупівлях

У випадках, коли система електронних торгів функціонує впродовж певного часу і без серйозних проблем, рівень економії є близьким, а то навіть і перевищує ⅕ від загальної планової суми. Це дуже велика цифра, оскільки вона дозволяє заощаджувати величезні суми, які потім можна використати для найрізноманітніших потреб.

Винятком з економії можна вважати Фастів, в якому заощадження коштів не сягнуло і 1%. Тим не менш, у місті склалась специфічна ситуація. З 44 оголошених тендерів проведено лише 3. В таблиці нижче Фастів не показаний, і про нього поговоримо детальніше згодом.

Так, під час моніторингу, найвищий рівень на завершених закупівлях зафіксований в Обухові. Так, в цьому місті заощадження публічних коштів сягнуло понад 28(!)%.

Таблиця 2. Рівень економії коштів при здійсненні закупівель у містах Київської області (01.01.2016 - 31.05.2016)[1]

[1] Не показано результати Фастова і Березані (занадто мало завершених тендерів) та Ржищева і Бучі (в системі немає інформації про закупівлі в цих містах)

 

Біла Церква

Окрім Бучі і Ржищева у впровадженні електронних торгів є проблеми і у інших містах, зокрема у Білій Церкві та Фастові.

Друге за величиною місто області (опісля Києва) демонструє незадовільний прогрес у впровадженні реформи закупівель. З 48 тендерів, що були оголошені, успішно завершились лише 6. Для міста з населенням у майже чверть мільйона жителів - це дуже малий показник.

Опір впровадженню Prozorro ставить місцева влада, зокрема чиновники ЖКГ Білої Церкви пропонують запровадити автономну системи допорогових закупівель, яка обслуговуватиме виключно місто[1]. Аргументація чиновників певною міра дивна: вони пропонують створювати автономну систему тільки з тієї причини, що існують форс-мажорні ситуації, коли потрібно закупити товари і послуги терміново, а не чекати на проведення тендеру.

Така пропозиція шкідлива для впровадження реформи держзакупівель оскільки:

  1. передасть контроль над системою міським чиновникам, які зможуть лобіювати інтереси місцевих фінансово-промислових груп.
  2. закріпить відсутність реальних механізмів оскарження, які наявні в центральній системі.
  3. спричинить обмеження конкуренції, та не допустить до закупівель постачальників з інших регіонів, що негативно вплине на якість і ціну товарів та послуг.
  4. не вирішить проблему закупівель у екстрених випадках. Для цього потрібно не вигадувати нові системи, а дозволити екстрені прямі закупівлі на невеликі суми, наприклад, до 50 тисяч.

Фастів

У Фастові складається парадоксальна ситуація. Загалом, з початку року у системі зафіксовано 44 тендери, однак успішно завершено з низ лише 3. При цьому, практично всі інші тендери були відмінені з тієї причини, що свої пропозиції учасники просто не подавали.

Наразі незрозуміло чому закупівлі все ж були зірвані. Це можуть бути і об’єктивні обставини, наприклад, підвищення ринкової ціни на товари, які хочуть закупити державні структури, і неможливість закупити їх за ті ціни, які закріплені в річному плані закупівель. Однак причини можуть носити і суб’єктивний характер - зокрема навмисне встановлення замовником заниженої ціни.

ГПО “Права людини” надалі моніторитиме ситуацію зі закупівлями у Фастові і якщо проблеми виявлятимуться і в подальшому ми обов’язково про неї сигналізуватимемо.

Висновки

  • Міста обласного значення Київської області впродовж 5 місяців 2016 року за допомогою електронних публічних закупівель заощадили понад 5 мільйонів гривень, що еквівалентно 19% від початкової суми закупівель.
  • Найбільшою загрозою для ходу реформи залишається саботаж чиновників на місцях (як явний, так і прихований). З огляду на це залишається неясним перспективи запровадження відкритих торгів для допорогових закупівель.
  • Впродовж року тендери поступово переводитимуться в електронний формат. Відповідно, сума абсолютної економії буде зростати. За умови сприяння конкуренції, рівень відносної економії повинен стабілізуватись і становити 15-20% від початкової суми.
  • З огляду на те, що система Prozorro впродовж періоду свого функціонування показала свою ефективність, доцільним є переведення в систему відкритих торгів всіх закупівель, в тому числі і допорогових. Формат прямої закупівлі доцільно залишити для товарів і робіт на суму до 50 тисяч гривень, для форс-мажорних випадків.

 

Віталій Дроботун, Голова правління ГПО "Права людини".


Оригінал: http://blogs.lb.ua/vitaliy_drobotun/337708_de_kiivskiy_oblasti_prozorro.html